Сомалі (сомалійська кішка)

Сомалі була виведена в Англії в кінці XIX ст. Серед потомства короткошерстої абіссінської кішки іноді з'являлися і довгошерсті кошенята. Пояснювалося це тим, що при роботі з абіссінськими кішками їх намагалися схрещувати з місцевими європейськими, в яких, мабуть, закладено ген довгошерстності. Успадкувавши цей ген, кішки іноді "реалізують" його в окремих кошенятах. Довгошерсті нащадки безжалісно бракувалися і ніколи не розглядалися як нова порода. 

У 1965 р. американський селекціонер місіс Мегью вирішила схитрувати і врятувала "скандальних" кошенят. Вона була не першою в цих спробах, але виявилася наполегливіше тих, хто капітулював перед захисниками чистоти породи абіссінок ще в п'ятдесяті роки. Уперта місіс Мегью продовжувала свій пошук разом з іншим ентузіастом-селекціонером з Канади. 

Вони назвали нову породу "сомалі" і створили в 1972 р."Сомалі кет клуб", і американці були підкорені красою новачків, У 1978 р. порода "сомалі " була офіційно визнана в США і переможно рушила на завоювання Європи. 

Сомалі не уникнули впливу моди і, крім класичних варіантів забарвлення абіссінських кішок - під зайця і під руду лисицю, - з'явилися нові, більш тонкі, вишукані відтінки. 

За окремими винятками сомалі тендітна, витончена кішечка. Від абіссінок їй передалася грація, а також знаменитий "тикінгу", коли кожен волосок забарвлений в декілька тонів. Від них же сомалі успадкувала жвавість характеру і, наприклад, щоб розглянути красиву шубку, потрібно почекати поки кішка вгамується й засне. Злегка подув зверху на легку шерсть, можна розгледіти підшерсті: кремово-палевний або світло-бежевий, забарвлений "під оленяти", і чистий білий у сріблястій сомалі. Ці нові забарвлення вже давно були отримані у абіссінської кішки, так що розфарбувати відповідним чином сомали було відносно легко шляхом ретельного підбору пар і спостереження за їх потомством. 

У кошенят сомалі тикінгу дуже чітко видно на м'якій скуйовдженій шерсті і цілком виявляється лише до року або до півтора років.